###Віктор Грачов: Луческу хоче увійти в історію... ###

Екс-нападник «Шахтаря» 1980-х про матч у Сімферополі:

— Гра «Таврії» з «Шахтарем» тримала в напрузі до фінального свистка. Я вважаю, що «гірники» самі собі створили проблеми в цьому матчі. І якби Антон Шиндер використав момент на 86-й хвилині, то результат був би іншим. Але у донеччан надійний Андрій П'ятов, і, не забиваючи, складно в них відібрати очки.

Ми всі бачили, що «Шахтар» створював голеві моменти, але не реалізовував їх. Мірча Луческу дуже нервувався, помінявши Адріано. Такі м'ячі не забивати — просто нереально, адже клас гостей Сімферополя значно вищий. Водночас треба віддати належне «Таврії», яка досить успішно чинила опір, закривала зони, встигала вміло пересуватися.

Напевно, треба визнати, що у «Шахтаря» була втома після Ліги чемпіонів. Пригадайте, Луческу так навіть з «Челсі» не хвилювався, як з «Таврією». Він кричав увесь матч, відчував, що команда впевнена у своїх силах, думав: мовляв, заб'є в будь-якому разі, причому два-три м'ячі. І цей стан переріс у самовпевненість. А нереалізація могла призвести до того, що поєдинок закінчився б з рахунком 1:1.

Після зустрічі з «Челсі» щодо Луческу не скажеш, що він розслабився. А це означає: тренер не дасть розслабитися й команді. Думаю, румун добре навчений минулим сезоном, де була недооцінка суперників. Мірча Луческу хоче виграти цей чемпіонат України з таким відривом, аби увійти в історію українського футболу, і щоб багато років потому навряд чи якийсь фахівець повторив його досягнення.

Луческу грамотно проводить ротацію складу, дає грати всім футболістам, аби вони не засид­-жувалися в запасі. Тому в першому таймі діяли Ілсіньо й Дуглас Коста. Але хлопці, мабуть, не увій­-шли як треба в гру, а по перерві слід було досягати результату, тож і вийшли Вілліан з Тейшейрою. Вони разом з Адріано та Мхитаряном складають на сьогодні основну атакуючу ланку команди. Правда, треба віддати належне Луческу — він дає шанс усім, але не всі ним, треба зізнатися, користуються.

У «Шахтаря» в Сімферополі були проблеми. Головна? Матч з «Челсі» відібрав занадто багато сил. Я давно не бачив такими втомленими донецьких футболістів. Певно, моральне, психологічне і фізичне напруження було настільки великим, що гравці, йдучи з поля, не могли навіть вичавити з себе усмішку.

Господарі обрали варіант гри від оборони, повністю закрилися, сподіваючись на контратаки. Сьогодні, коли не вистачає швидкості, будь-якій команді складно подолати захист суперника, який захищається всією командою.

У той час, як я був футболістом, бувало, що ми обігрували хороші європейські колективи, але потім не розслаблювалися. Адже команди в чемпіонаті Союзу були дуже сильні, і проти будь-якої з них було складно грати. Так, інколи не встигали відновитися (за наших часів це — добре поїсти, в лазню сходити, зробити масаж і поспати), але зараз же наука пішла далеко вперед, і футболісти проходять комплексне відновлення вітамінізацією та іншими методами. На комп'ютерах усе прораховано. Тому вже стало не модно говорити про те, що команді не вистачило сил.