###Олег Протасов: Якби Луческу погодився, то це було б дуже добре ###
Український наставник мінського «Динамо» радить задуматися над питанням «ціна — якість»
— Олеже Валерійовичу, в нас на носі — великі зміни. У вболівальницьких колах перехід Блохіна в «Динамо» часто називають зрадою нацзбірної. Та не це головне — найважливіше, що дуже складно знайти йому альтернативу...-
— Погоджуся з вами. Завдання непросте, водночас, не бачу ніяких перешкод, аби запросити іноземця. Зрештою, як бачите, така практика досить поширена в Європі.
— Вам не здається, що час говорити про кризу у вітчизняному тренерському цеху, оскільки Блохін пішов, Маркевич відмовився, а за їхніми плечима — пустеля...-
— Якщо так ставите питання, то, мабуть, й справді є така проблема. І над нею час замислитися всій футбольній громадськості.
— Хто, на ваш погляд, з українських тренерів заслужив очолити збірну?
— О, ну це питання не до мене. Розумієте, я просто не хочу, щоби ви написали, мовляв, Протасов сватає в національну команду того чи іншого фахівця. Я ж не у федерації футболу працюю!
— Може, Протасов?
— А, та що ви говорите? «Якби», «якби»! «Чи заслужив»? Я не люблю такі запитання.
— Мій колега в «УФ» спілкувався з відомим донеччанином Олександ­-ром Сопком, який зауважив, що було би логічно, щоби в збірних різних вікових категорій нарешті відійшли від практики запрошувати на роботу лише колишніх динамівців...-
— Ви знаєте, ці віяння, мовляв, ми — донеччани, а ви — кияни, до добра не приводять. Головне, щоби людина була професіоналом, тому відверто здивований вашими словами. Міжусобиці — не для нас, тим паче, коли на кону реноме національної збірної. Повторюся: не можемо знайти фахівця в Україні, то чому би не пошукати за кордоном?
— Олеже Валерійовичу, а який саме нам потрібен іноземець: як Луческу чи Костов, які пропрацювали в Україні, чи нова фігура?
— Звісно, якби Мірча Луческу погодився, то це було би дуже добре. Він, по-перше, знає вітчизняний футбол, як ніхто інший, по-друге, справжній професіонал. Ви лише не подумайте, що я зациклений на українському фахівцеві — ні, нічого страшного в запрошенні іноземця не бачу.
— А он Росія вже поплатилася за це, після того, як Адвокаат провалився на Євро й утік...- І знову запросила іноземця Капелло!..
— Хіба це для нас орієнтир? Ну, не хочуть росіяни бачити на чолі збірної місцевого фахівця! Крапка.
— Але погодитеся, що в цьому випадку треба ставити питання «ціна — якість»?
— Безперечно. У нас, звісно, менше грошей, аніж у тих же росіян. Думаю, для запрошення іноземця навіть треба залучати спонсора. На мій погляд, слід вивчити ринок, хто справді може приїхати до нас працювати, а не заробляти. А на ризик треба йти в будь-якому разі.
— Добре, пане Олеже, яким узагалі повинен бути тренер національної збірної? Мотиватор чи тактик, суперавторитет чи трудівник, молодий чи старіший?
— Цікаве запитання...- Мотиватор? Однозначно. Власне, як і тактик. Сумніваюся щодо трудівника, бо в національній команді практично й часу немає трудитися — збір, гра, роз'їхалися...-
— Молодий чи старіший?
— Радше — молодий, бо й команда в нас — юна, й нові віяння в розвитку футболу...-